Головна » 2012 » Лютий » 18 » Будинок у вигляді краплі - сейсмічно стійкий та енергетично незалежний. Архітектурна розробка юної винахідниці, учениці МАН.
21:02
Будинок у вигляді краплі - сейсмічно стійкий та енергетично незалежний. Архітектурна розробка юної винахідниці, учениці МАН.
Будинок у вигляді краплі - сейсмічно стійкий та енергетично незалежний. Архітектурна розробка юної винахідниці, учениці МАН.
"Пасивний" будинок: опалення не потрібне
Щоб дім був теплішим, його слід зводити з товстими стінами – вважають багато людей. Втім, не завжди це правда. Приміром, так звані пасивні будинки обігріваються енергією сонця. Їх потрібно лише географічно правильно розмістити. Такі споруди популярні на Заході, де люди намагаються максимально використати безкоштовні природні ресурси. «П’яний» будинок у Чехії, споруда-гриб у США, горбатий дім у Польщі, будинок-кошик в Америці. Така незвичайна архітектура – привертає до себе увагу. Але сьогодні цінність будівлі не лише в красі, а в поєднАнні її з економічністю, пояснює архітектор Тетяна Ернст. Своє житло вона звела саме за таким принципом. Ось ця 5-типоверхівка - автономна. Тут на квадратний метр за рік іде всього 15 кіловат енергії. Для порівняння - у наших традиційних помешканнях – аж у 20 разів більше – 300 кіловат. На даху - сонячна панель. Але секрет в іншому – у самій архітектурі. Це так званий «пасивний» будинок. Пасивний, або енергоефективний, або еко-будинок - це споруда, яку не потрібно опалювати і яка споживає мало енергії. Пасивний будинок є економічним за рахунок вдалої архітектурної конструкції, а не через використання різноманітних інженерних рішень. Усього на планеті майже 10 тисяч пасивних будинків. В Україні – це перший. Він квадратної форми, компактний. Стіни немов у шубі - ззовні закутані у 24-ьох сантиметровий шар спіненого скла. Тетяна Ернст пояснює – значно менше витрачатиметься тепла, якщо споруду географічно правильно розташувати. З північного боку, приміром, узагалі не має бути вікон. Але нині на цей фактор мало хто зважає. Тетяна Ернст – архітектор пасивних екологічних будинків Южная сторона должна быть максимально полностью остеклена, от потолка и до пола, чтобы пропускать во внутрь дома большое количество зимнего солнца, низкого зимнего солнца должно все попасть внутрь, обогреть дом изнутри, при этом качественное утепление, и маленькая площадь ограждающих поверхностей не дает этому теплу уйти наружу, о остается все внутри, и оно прогревает дальше – массив стен – прогревонает дальше дом из нутрии.
У цьому будинку немає централізованого опалення. У стіни вмонтовані трубки з водою, вкриті штукатуркою з глини. Глина має високу теплоємність і нагрівається променями сонця, потім віддає тепло у приміщення. Підлога, стеля та навіть меблі – все з натуральних матеріалів. Тож так само, як і стіни, можуть поглинати та випромінювати тепло. Підігрівають воду в системі і в басейні тепловий насос і сонячний колектор. Тетяна Ернст – архітектор пасивних екологічних будинків Обязательная для пассивного дома – это система вентиляции – приточно – вытяжная система вентиляции. У нас есть приточные, есть вытяжные в каждой комнате решеточки. То есть, система работает таким образом – мы из грязных помещений, как правило из санузлов, их технических помещений, из коридоров, вытягиваем грязный воздух, он попадает в техническое помещение В рекуператоре грязный воздух отдает тепло чистому входящему воздуху, получается что мы подогреваем воздух, летом наоборот охлаждаем воздух просто механически. Спеціальна система вентиляції дає змогу залишати в будівлі 75 відсотків енергії. Добре продумане зонування приміщення. Артем Ковальчук – директор навчального наукового центру «Енергетика сталого розвитку» Сьогоднішня концепція сучасного будівництва – це зонування – і температурне зонування. Там, де є людина, там має бути комфортно, там, де людина менше перебуває, там можливо знизити температуру. До 60% тепловтрат йде на вентиляцію, навіщо нам вентилювати приміщення, де не має людей? Усі секрети такого будівництва архітектор кілька років опановувала в Німеччині. У цій країні масово почали зводити пасивні будинки ще у 90-х роках. Німці порахували - эфект економії тепла становив близько сімдесяти відсотків. Бо, приміром, на квадрат площі витрачається води у два з половиною рази менше ніж за чинними нормами енергоспоживання - усього три літри. Саме тому пасивні будинки назвали – «трилітрові». Артем Ковальчук – директор навчального наукового центру «Енергетика сталого розвитку» Важливо все в будівлі – починаючи від архітектурно-планувальних рішень, до матеріалів, які використовуються, і до інфраструктури будинку. Якщо це в комплексі все зв’язати, то результат може бути – мінімум 25 відсоткове зменшення споживання енергії. Високі тарифи на світло та газ змусили українців за останні 5 років подбати про економію. Їхня фантазія іноді вражає. Так, жителі деяких столичних квартир, що з усіх боків оточені помешканнями інших людей, взагалі відмовилися від газу. До них тепло безкоштовно надходить із сусідських осель. З’явилися і споруди з нетрадиційних будматеріалів. У селі Велика Яромирка, що на Хмельниччині, місцевий мешканець звів будинок - музей із пляшок. Із пластикових - зробив дах, обклав ними стіни. А в скляні насипав піску і виклав із них підлогу. Хата вийшла, як термос - зовсім не опалюється. А на Київщині виріс солом’яний будинок. За дизайном – не часів 17 століття, а справжнісінький заміський котедж. Стіни – з дерев’яного каркасу, всередині якого спресовані солом’яні тюки, оштукатурені глиною. Опалювальний сезон власникам обходиться всього у 600-т гривень. Сьогодні понад 80 відсотків будинків в Україні зведено за старими, не економними, стандартами. Втім, молода винахідниця Ольга Попович переконана, не за горами час, коли енергоощадність стане обов’язковою умовою спорудження житла. Адже ресурси на планеті майже вичерпалися.
Втім, не завжди це правда. Приміром, так звані пасивні будинки обігріваються енергією сонця. Їх потрібно лише географічно правильно розмістити. Такі споруди популярні на Заході, де люди намагаються максимально використати безкоштовні природні ресурси.
поверхівка - автономна. Тут на квадратний метр за рік іде всього 15 кіловат енергії. Для порівняння - у наших традиційних помешканнях – аж у 20 разів більше – 300 кіловат. На даху - сонячна панель. Але секрет в іншому – у самій архітектурі. Це так званий «пасивний» будинок. 
Пасивний, або енергоефективний, або еко-будинок - це споруда, яку не потрібно опалювати і яка споживає мало енергії. Пасивний будинок є економічним за рахунок вдалої архітектурної конструкції, а не через використання різноманітних інженерних рішень. 
Тетяна Ернст – архітектор пасивних екологічних будинків
У цьому будинку немає централізованого опалення. У стіни вмонтовані трубки з водою, вкриті штукатуркою з глини. Глина має високу теплоємність і нагрівається променями сонця, потім віддає тепло у приміщення. Підлога, стеля та навіть меблі – все з натуральних матеріалів. Тож так само, як і стіни, можуть поглинати та випромінювати тепло. Підігрівають воду в системі і в басейні тепловий насос і сонячний колектор. 
Артем Ковальчук – директор навчального наукового центру «Енергетика сталого розвитку»
Усі секрети такого будівництва архітектор кілька років опановувала в Німеччині. У цій країні масово почали зводити пасивні будинки ще у 90-х роках. Німці порахували - эфект економії тепла становив близько сімдесяти відсотків. Бо, приміром, на квадрат площі витрачається води у два з половиною рази менше ніж за чинними нормами енергоспоживання - усього три літри. Саме тому пасивні будинки назвали – «трилітрові». 
У селі Велика Яромирка, що на Хмельниччині, місцевий мешканець звів будинок - музей із пляшок. Із пластикових - зробив дах, обклав ними стіни. А в скляні насипав піску і виклав із них підлогу. Хата вийшла, як термос - зовсім не опалюється. 
Сьогодні понад 80 відсотків будинків в Україні зведено за старими, не економними, стандартами. Втім, молода винахідниця Ольга Попович переконана, не за горами час, коли енергоощадність стане обов’язковою умовою спорудження житла. Адже ресурси на планеті майже вичерпалися.