Лариса Петрівна Скаба,

директор Таращанської районної гімназії «Ерудит»

Про те, як правильно стартувати або від чого залежить перемога

    Ця типова історія школярика  згодом стає важливим матеріалом для психоаналітичної ревізії життя людини. Тому й не дивно, що Зустрічі випускників набувають цінності через 20  і більше років, коли  по-волі забувається  шкільна муштра, пробачаються дитячі образи, а мотиви дій  та поведінки вчителів стають зрозумілими.   І повертаючись у школу вже дорослими людьми, чи то в гості, чи з дітьми, онуками, кожен вкотре констатує:  нічого в ній не змінилося!  На її конвеєрному потоці  Людина однотипна -  та, якою зручно управляти.  

  Доволі  частіше я зустрічаю у в своїх практиці молодих батьків, які ретельно обирають школу, вчителя, клас. Колись, пізнавши традиційний навчально-виховний процес, вони більше не хочуть подібної долі для своїх дітей. Тому й шукають тих, хто допоможе малюкам стати Творцями – яскравими, здоровими, продуктивними і щасливими.  Кожна така спроба закінчується співбесідою з першою вчителькою і першою оціночною характеристикою: чи саме ця людина може стати їхній дитині другою мамою. Адже незабаром, усі стереотипи її світогляду та поведінки будуть наслідувані і саме вона, своїми професійними діями, поставить жирну крапку над формуванням інтелектуальних та моральних характеристик дитини, які проявлятимуться усе життя.

   У пошуку таких вчителів не тільки батьки, а й адміністрації шкіл. Останні оцінюють ситуацію більш глобально: від якості навчально-виховного процесу у початковій школі залежить успішність її вихованців у старшій школі.  Адже способи навчання малюків найважливішим життєвим навичкам читання, письма, обрахунків; загальний емоційний стан такої взаємодії, а також механізми пробудження мислення і творчих можливостей дітей є визначальними у подальшому оволодінні ними усіма науками, стимулами самоосвіти й еволюційного розвитку загалом.  Практика показує, що заявлені вимоги до такої майстерності вчителя визначаються не скільки досвідом  його роботи, стільки загальним рівнем культури та педагогічними технологіями, які він використовує.   Арсенал педагогічних технологій достатній. Й доцільність їхнього використання визначається віковими характеристиками школярів. Я ж, в пошуку найкращих і найдовершеніших з них,  зупинюся на «Веселковій школі».

    Це технологія, тобто цілісна система наскрізного проникнення в усі навчальні предмети, позакласні взаємодії  з використанням найефективніших прийомів передачі інформації (знань) найменшим школярам. У її основу покладене природовідповідне навчання, яке забезпечує розвиток в комфорті й емоційному піднесенні, бо проходить у  русі, дії, весело, з піснями, кольорово, яскраво. У педагогіці це зветься евритмією, арт-терапією, театралізацією – різновидами природньої гри.  Діти до такого процесу умотивовані генетично, тому труд пізнання стає радістю пізнання, а отже без сліз, лукавства, обману. Описані прийоми навчання відомі усім, але часто неефективним є саме їх фрагментарне застосування. Веселкова школа змогла застосувати їх системно як у змісті передачі знань, так і способах впливу на фізичний та інтелектуальний розвиток.

  З точки зору фізіології, це перша відома мені технологія, яка суттєво покращує багато психологічних аспектів малюків. Для діток з веселкових класів знято проблему шкільної адаптації: вони настільки комфортно почувають себе у шкільному середовищі,  що намагаються взагалі не пропускати заняття. Відсутність страху перед школою, вчителем, батьками робить їх невразливими до багатьох видів хвороб. Тому важливим побічним ефектом такого навчання є оздоровлення. Максимальна рухова активність забезпечує не тільки фізичні потреби, а й сприяє розвитку комунікабельності. Тому такі дитячі колективи дружні, а взаємодії всередині них доброзичливі й моральні. Учні Веселкової школи – це учні із здоровою психікою: спокійні, урівноважені, відкриті до людей і навіть безстрашні. Безстрашні  - у тому змісті, що не бояться робити помилки, висувати ідеї, сміливо діяти. Більше того, вони свої «неправильні» дії сприймають як досвід у процесі розкриття таланту – творчих можливостей. Та все це я називаю побічними ефектами.  

  Найголовніше, що Веселкова школа передає тому, хто тільки почав пізнавати світ, таїнство СЛОВА І ЧИСЛА. Муштра традиційної системи навчання читанню й письму  загубила розуміння   сутності слів, їх сакрального змісту, що й лежить у основі життєтворення Людини. Веселкові слова живі, кольорові й звучать. За прочитаним  та власноруч написаним діти бачать образи, оживляють картини. Бесіди з такими дітьми не пустослівні, вони розуміють глибину багатьох речень, а тому й свою мову вибудовують лаконічно й виважено. Що й є наслідком пробудженого мислення. Те ж відбувається і в процесі засвоєння цифр, оволодіння усною лічбою.  Діти спроможні на складні усні розрахунки тому, що цілісно засвоюють закони числової ієрархії.

  Веселкова школа дає правильний старт. Вона закладає базові уміння та навички людини так успішно, що гармонізує подальший процес пізнання нею різноманітних наук, а отже робить конкурентно спроможною й такою, що може перемагати.

   Заплаканий першокласник біля дверей свого класу - це не  картинка із фільму, це типова буденність. І мама, яка відриває руку сина від свого плаща перед дверима того ж кабінету – теж звідти, з буденності. І тато, який заминає в руці грошову купюру для підкупу сина, щоб той йшов у школу – також не рідкість, а буденність. Сіра буденність! Але кожен воліє обирати сам. Є альтернатива! Кольорова, веселкова, радісна, гармонійна, мелодійна, здорова! Педагогічно обґрунтована, методично розроблена, світоглядно заповнена, перевірена практикою технологія навчання у початковій школі – «Веселкова школа» (автор Юлія Борисівна Пінчук). Вона перенесе вас у паралельний світ, де усміхнений життєрадісний вчитель, задоволена сім’я, щаслива дитина, дружний креативний  дитячий колектив. І це не фантазія, а також буденність. Тільки у просторі Людей-Творців, творців своєї реальності.